Содержание материала

• 1. Збити з пантелику
• 2. Потрапити в халепу
• 3. тяжким серцем
• 4. Пошкребти по засіках
• 5. Зігнутися в три погибелі
• 6. Довести до сказу
• 7. Дихати на ладан
• 8. З бухти-барахти
• 9. Мовчить, як риба об лід
• 10. Піти спіймавши облизня

У російській мові багато усталених фраз, значення яких повинен знати кожен. Вживаючи такі вирази до місця і вчасно, людина починає відчувати свою перевагу. Сьогодні ми розповімо, які помилки в написанні фразеологізмів, робить більшість.

1. Збити з пантелику

Значення цього фразеологізму знає кожен, їх є декілька: «заплутати», «збити з правильного шляху», «поставити в глухий кут». Слово «пантелику», яке стало основою вираження, означає «сенс» або «толк». Існує версія, що слово походить від назви гори, що розташовувалася в Стародавній Греції і носить назву Пантелік. Гора мала безліч печер і лабіринтів, і щоб збитися зі шляху, не потрібно було докладати особливих зусиль.

2. Потрапити в халепу

Значення цього фразеологізму – зганьбитися, потрапити в незручну ситуацію. Халепу – верстат, для виготовлення снастей. Людина, що займається цією справою, повинен був бути гранично обережним і уважним. Якщо він відволікався, його руки плуталися в нитках, і недбайливий працівник міг отримати серйозні травми. Звідси і пішов вислів. Багато пишуть його окремо і так було правильно якийсь час назад. Але зараз фразеологізм пишеться разом.

3. тяжким серцем

Чи означає вираз згоду з будь-якої ситуації через силу. Коли людина зовсім не хоче щось робити, але це необхідно, застосовується усталений вираз. Часто кажуть «скриплячи зубами», що має схожий зміст. Існує безліч версій походження фрази, але найпоширеніша: коли людина робить щось через силу, вважається, що його серце міцнішає. Тому правильно писати «згнітивши серце», а не «скриплячи серце», як думали багато.

4. Пошкребти по засіках

Фраза прийшла до нас з давньоруської мови, в сучасному світі проговорюється тоді, коли необхідно зібрати останні запаси. Засік – це осередок в коморі, в якій раніше зберігали борошно, зерно, овочі або картоплю. Багато вживають фразу в наступному вигляді: «пошкребти посусекам», але слова «посусекі» в російській мові не існує.

5. Зігнутися в три погибелі

Багато хто помилково пишуть цей фразеологізм в наступному вигляді: «зігнутися втріпогібеля», але це не так. Вираз походить від застарілого слова «смерть», що означає «гнути», «згинати». Застосовують вираз до людей, які змушені прийняти незручну позу.

6. Довести до сказу

У цьому фразеологізми робить помилку практично кожен другий. Багато хто говорить: «довести до білого коліна», але це в корені неправильно. «Коліно» і «каління» співзвучні, але мають зовсім різне значення. Каління – це нагрівання металу, спочатку до червоного кольору, потім – до жовтого, а після – до білого. За аналогією слово застосовують для людей, щоб показати крайню ступінь невдоволення і роздратування.

7. Дихати на ладан

У народі часто можна почути фразу «дихати налагодити», але це, звичайно, неправильно, тому що в основі висловлювання лежать слово «ладан». Ладан – це смола, яку отримують від ладанного дерева. Застосовують фразеологізм до людей, які близькі до смерті, жити яким залишилося зовсім не багато.

8. З бухти-барахти

Деякі люди пишуть вираз разом, інші – окремо, але правильно писати його через дефіс. Фразеологізм означає, що людина скоїла спонтанний, необдуманий вчинок, як би «гепнувся» в воду, а тепер борсається і намагається вибратися.

9. Мовчить, як риба об лід

Фразеологізм зібраний з двох самостійних: «мовчати, як риба» і «битися, як риба об лід». Пояснюються обидва дуже легко: риба не вміє говорити, а коли її кидають на лід, вона починає битися в конвульсіях намагаючись повернутися назад у воду.

10. Піти спіймавши облизня

Тут найчастіше зустрічаються помилки. Багато, навіть самі грамотні люди, пишуть «спіймавши». Сенс вираження в тому, що людина не змогла домогтися поставлених цілей і залишився ні з чим.

Історія у цього виразу дуже цікава. У IX – XVI століттях сіль на Русі вважалася продуктом дорогим, і привозили її тільки з інших країн. Їду солили не під час готування, як зараз, а вже після, в тарілці гостя. Солити мав право тільки господар. Якщо за його столом опинявся шанована людина, господар пригощав гостя солоної їжею. Якщо ж приходив непрошений гість, то йому теж подавалася тарілка з їжею, але сіль в неї не додавали. Звідси і пішов вислів «спіймавши облизня».