Все найцікавіше зі всього світу на нашому сайті – conflict.net.ua

Найцікавіші статті на найрізноманітніші тематики ⬤ Поділись інформацією с друзями в соціальних мережах

Що робити, якщо пішов чоловік

Що робити, якщо пішов чоловік

Несподівано на одне з опублікованих нами листів до редакції прийшов новий відгук. Точніше, навіть не відгук, а крик душі.

Текст: Дарина Ненашева · 17 серпня 2018

Однак почнемо з початку. Після публікації листа під кодовою назвою «Це дно: я мою плиту в гостях і ношу в сумочці меламиновую губку» на сайт посипалися коментарі. Як зазвичай буває в подібних випадках, аудиторія розділилася на тих, хто підтримує читательницу, і тих, хто сперечається з нею і навіть ставить дівчині медичні діагнози. Однак цей лист ми не могли залишити без уваги. Читачка, що представилася Юлією, сказала, що ридала над історією Наталії, і, хоча розповідь написана з гумором, Юля не бачить в ньому нічого смішного. І ось чому …

Що робити, якщо пішов чоловік

– Читала і бачила себе … – пише Юлія. – У кожному слові. У кожній букві. З однією лише різницею: Наталя може ще сміятися над ситуаціями, в які потрапляє через патологічної тяги до чистоти, я ж давно змирилася з цим. Хоча починалося все досить стандартно. З дитинства мама і бабуся привчали мене прибирати за собою. Добре прибирати. Ретельно. Не забуваючи вимити плінтуси, протерти вікна, начистити всі блискучі і відполірувати всі гладкі поверхні. Скільки себе пам’ятаю, мені забороняли розкидати іграшки, а вже про те, щоб забратися з тарілкою на диван і щось пожувати за переглядом телевізора, не могло бути й мови! Це ж крихти! Це ж бруд! Чи треба говорити, що я виросла моторошної чистьохою ?! З боку, напевно, це було не помітно – ну просто добре прибрана квартира, в якій живе дівчина. Лише я знала, що після кожного відходу гостей і після будь-якого святкування я починала не просто прибирання, а якусь тотальну дезінфекцію. Мила посуд, підлогу, стіни … Чистила килими і заливала їх засобами для виведення плям. Протирала кожної листочок на кімнатному квітці (після гостей на них чомусь накопичувалася маса пилу) і пилососа дивани … Окремо варто сказати про унітаз. Поки у мене в квартирі були гості, я могла кілька разів зайти у ванну, замкнути двері і помити там підлогу. Мені було видно кожна крапелька і кожен поганий змив в унітазі. Чистячі засоби я купувала тоннами, а потім не знала, чим і як привести в порядок власні руки. Їх безжально роз’їдали сильним порошки і гелі. Чистити ж квартиру в рукавичках я не могла: хотіла відчувати будь-який бруд, присохлу їжу, крихти …

Три роки тому я вийшла заміж. З чоловіком ми познайомилися на роботі, зустрічалися кілька місяців. Потім він прийшов в гості і, звичайно, був вражений, наскільки у мене чисто. А заодно і похвалив. Ще через пару побачень Євген заявив, що не хоче повертатися в свою холостяцьку квартиру, тому що там незатишно і брудно. Я його розуміла і саме тому, щоб не бачити, наскільки там брудно, жодного разу не була в його житлі. Ми швидко з’їхалися і почали жити разом. Чоловік багато працював, а коли приходив додому, для мене починався кошмар. Він легко міг пройти в брудних черевиках на кухню (після чого на підлозі залишалися жахливі сліди), розкидати речі (шкарпетки я одного разу знайшла за холодильником), що не опустити кришку унітазу, заплювати раковину, пролити каву і при цьому не витерти за собою. Але головне – він обожнював насіння! Здається, він клацав їх весь час: коли дивився новини в залі і коли курив на балконі; коли лягав спати і коли приймав душ. А одного разу взагалі заявив, що в його будинку батьки теж клацали насіння, причому, не заморочуючись, плювали лушпиння прямо на підлогу. Фраза «Це ж потім можна підмести!» в прямому сенсі довела мене до непритомності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code