ЗМІСТ СТАТТІ
- Алимова Ольга, редактор рубрики «Краса і здоров’я»:
- Омлет на голові
- Я вся горю: перший досвід розігріваючої мазі для тренувань
- Хотіла модне мелірування – отримала зебру
- кучерявий їжачок
- Будинок воскових фігур
Всі ми робили помилки і тепер страждаємо через них: хтось ніяк не може відростити волосся або нігті, хтось мучиться від невдалого татуажу. Зібрали весь свій негативний досвід – не робіть так!
Текст: Ольга Гольденштейн · 8 вересня 2017
Алимова Ольга, редактор рубрики «Краса і здоров’я»:
– Я радію як дитина, почувши нову класну історію про те, як хтось круто облажався з косметикою в ранній юності. У мене провали траплялися не так часто – так, фарбувалася в блондинку (дарма), та, вискубувала брови в ниточку (до сих пір радію, що відросли). Про саме епічно розповідаю нижче.
Омлет на голові
Моя подруга, наприклад, нещодавно розповіла, як вперше зробила яєчну маску для волосся: розбила парочку яєць собі в кучері і замотала рушником. Все б нічого, але змивати її вона вирішила гарячою водою – ну, може, думала, що швидше буде. Білок звичайно ж згорнувся в волоссі, намертво склеїти їх, і залишався на голові ще пару тижнів разом зі специфічним запахом, назавжди відбивши у неї тягу до експериментів з домашніми рецептами краси.
Я вся горю: перший досвід розігріваючої мазі для тренувань
Пару років тому я брала участь в цілій серії забігів – місяці два бігала «десятки» приблизно раз в тиждень і ще стільки ж тренувалася. На чергове змагання прийшла «злегка не в формі» – проспала після домашньої вечірки, та й чесно кажучи, голова боліла від вчорашньої гулянки. До старту п’ять хвилин, а м’язи кам’яні, і розігрітися немає ну ніякої можливості. У сусідок по роздягальні виявила Капсикам – розігріваючих мазь на основі перцю. Дівчата наносили її шпателем (я зрозуміла це вже потім), ну, а я щедро намазала рукою. І забула, а даремно!
Мазь почала діяти вже на старті, коли я потерла рукою очей – він буквально палахкотів пекельним полум’ям. Як і рука, і щока, по якій текли сльози. Промити було рішуче неможливо – вода від уболівальників лише розохочують пекельну суміш.
А сама жесть почалася, коли я спробувала змити мазь з ніг – вона не піддавалася зовсім, і прохолодна вода здавалася окропом. Ноги були дуже червоні і хворіли.
Звичайно, потім я прочитала, як правильно користуватися спортивними мазями – їх потрібно не більше горошини, розподіляти в парчатках і ні в якому разі не змивати водою, а розчиняти тампоном, змоченим в маслі.
Хотіла модне мелірування – отримала зебру
Настя Обухова, редактор рубрики «Мода і шопінг»:
– Я справжній консерватор і рідко коли наважуюся на експерименти із зовнішністю. Навіть на фарбування волосся я в перший раз зважилася років в 20. Але і у мене в запасі є «страшна» історія!
На третьому курсі інституту я вирішила трохи перетворитися: якраз назрівала нова любов, і, як наслідок, з’явилося бажання виглядати як справжня жінка. Само собою, грошей на салон у мене не було, зате було 100 рублів на спеціальний набір для мелірування.
Марку не пам’ятаю – чи то Wella, чи то ще щось. Природно, самостійно розподілити склад по пасмам я не змогла, а тому моїм особистим стилістом виступила сестра. Вона щедро наносила фарбу спеціальною щіточкою на пасма кожні 3-4 сантиметри. Я передбачала вироблений мною фурор серед однокурсників!
Але вийшло, прямо скажемо, не дуже. Яскраво-жовті пасма були практично симетричні, а через тім’я йшла найтовстіша і найпомітніша смуга – здалеку було схоже на блискучу лисину. На жаль, мені довелося ходити в такому вигляді дуже довго: волосся я тоді ще не фарбувала.
Десь через рік все ж підстриглася і зважилася на фарбування – стало набагато краще. Правда, мої друзі і сестра досі згадують цей мій б’юті-експеримент і дуже голосно сміються.
кучерявий їжачок
Ольга Сафонова, заступник редактора:
– Я завжди мріяла про кучерявих волоссі. А подруга, володарка дрібних кучериків, навпаки, про прямих. Пам’ятаю, ми завжди говорили про те, що от би було здорово помінятися місцями. Так і жили перед шкільною дискотекою: я спала на бігудях- папірцях, а вона прилизувати кучері гелями для волосся або зав’язувала в тугий хвіст.
Пізніше, в університеті, я вирішила виконати мрію про кучериках і робила … хімію! Ні, не таку, як роблять зараз, – лугкую і практично не псують волосся. А справжню – дрібну, яка не пройде, поки волосся не відросте. І, як ви розумієте, даром вона вам не пройде – волосся сушить і робить млявими. Але якийсь час вона вам дійсно подобається.
Так ось, зважилася я на експеримент, і вже через кілька днів моєї радості прийшов кінець! За проділу їжачком стали рости нове волосся. Відростати ті, які спалила хімія. А потім легким пуховою хмаркою стала вся голова. У мене від природи м’які тонке волосся, і можна сказати, що якийсь час у мене було дві зачіски – розібрані на проділ дрібні кучері і пробиваються стирчать йоржиком нове волосся.
Будинок воскових фігур
Вікторія Дудіна, в.о. шеф-редактора:
– Я вже не раз розповідала про свій невдалий досвід з фарбуванням волосся. У студентські роки подруга перестаралася і перетворила мене з брюнетки в зебру. З тих пір я вирішила більше не експериментувати над своєю зачіскою в домашніх умовах. Але ж інші експерименти ніхто не відміняв!
Епіляція – справа делікатна, але природне. Щоб ніжки завжди були гладкими, доводиться періодично відвідувати салон. Це зовсім недорого, але ж потрібно доїхати, витратити час …
У той час я перебувала в активному пошуку ідеального засобу для видалення небажаних волосків в домашніх умовах. Почала з смужок – не задовольнив, купила професійний віск. Потрібно сказати, що за ціною баночка з смужками виявилася набагато дорожче разового відвідування майстра, але ж я думала заощадити час!
Труднощі почалися ще на етапі підготовки. Потрібно було розігріти складу в мікрохвильовці до потрібної температури. На жаль, мій агрегат не вказує температуру. Я встановила засіб на 2 хвилини і по їх закінченні виявила, що віск не змінив своєї консистенції. Нова спроба – 5 хвилин. Склад практично закипів. Довелося почекати, коли він хоча б трохи охолоне, і тільки тоді наносити на шкіру.
Завдала, приліпила смужку і з силою потягнула на себе. Смужка відклеїлась легко, але віск так і залишився на нозі. Я наклеїла смужку ще раз, а потім ще і ще – віск став застигати. Я намазала зверху ще шар воску – безрезультатно.
В результаті промучилася з цієї нещасливої процедурою цілу годину, розсердити не на жарт, навіть втомилася! А потім ще годину видаляла (відколупували!) Засохлий віск з шкіри.
