Назва одного з найвпливовіших будинків в світі моди стало синонімом жіночності і краси. А історія бренду відкриває секрети феноменального успіху всього, на чому є лейбл Dior.

Текст: Лариса Богомолова, Андрій Садів · 22 травня 2020

Понад 70 років тому Крістіан Діор в своєму модному будинку на вулиці Монтень представив публіці першу велику колекцію – 90 суконь! Оригінальна назва колекції майже відразу було забуто, тому що головний редактор американського журналу Наrper’s Bazaar Кармель Сноу, мініатюрна жінка страшнуватої зовнішності, тут же охрестила її New Look. Ця дама була дуже авторитетна у світі моди і глянцю, тому ніхто не помітив, що нове було добре забутим, років на 70, старим: «слабке» плече, вузенька талія, пишна спідниця – так одягалися колись тургеневские дівчата, слідуючи тій же паризькій моді.

Дебютанту високої моди в 1947 році було за 40. Він народився 21 січня 1905 року в містечку Гранвиль, в Нормандії, другим з п’яти дітей в родині. Йому було 6 років, коли родина перебралася до Парижа. Батьки хотіли бачити Крістіана дипломатом, комерсантом чи юристом, він, як слухняний син, вступив в Вільну школу політичних наук і навіть закінчив його в 1925 році, але не залишив занять музикою і живописом.

У 1928 році Діор на пару з одним відкрив приватну картинну галерею але вона виявилася занадто дорогою іграшкою для двох молодих людей. Батько Діора розорився і незабаром помер, ще раніше не стало мами, яку Крістіан обожнював. У житті майбутнього кутюр’є наступила глуха чорна смуга: безробіття, безгрошів’я і туберкульоз. Лише в 1935-м він почав потроху займатися тим, про що давно мріяв: малювати ескізи театральних костюмів, співпрацювати з модними журналами. Його ескізи капелюхів і суконь друкували в журналі Le Figaro Illustre і в відділі мод газети Figaro.

У 1941 році Крістіан одержав місце художника в модному будинку Люсьєна Лелонга (Lucien Lelong). Роком пізніше відкрив свою парфумерну лабораторію – прообраз майбутньої фірми Christian Dior Perfume. Париж був окупований німцями, але життя будинків моди (в 30-ті роки у Франції їх було близько 200) не припинялася. До речі, в окупованому Парижі і театри були сповнені, і кіно знімали. Діор під час війни встиг попрацювати художником по костюмах на півдюжини картин, в тому числі разом з П’єром Карденом одягав «Красуню і Чудовисько» (1944) з Жаном Маре. Причому Карден, у якого з Марі фігури були дуже схожі, приміряв його костюми на себе.

8 жовтня 1946 року Крістіан Діор відкрив власний модний будинок. Його профінансував текстильний магнат Марсель Буссак. Магнату потрібно було налагодити збут готової продукції, Діор придумав сукні, фасон яких вимагав десятків метрів розкішних тканин, той самий New Look.

Колеги критикували Крістіана за розкіш і марнотратство, але дівчата, яким набридли мінімалізм передвоєнної моди і невиразна сірість післявоєнної, були в захваті – першу колекцію Діора розкупили за лічені дні! Понад те, в 50-х роках в гардеробі модниць міцно влаштувався корсет – річ, від якої звільнені жінки Заходу і Сходу рішуче відмовилися після Першої світової війни! Без корсета від Діора на 24 кутових вусах просто неможливо було домогтися того силуету, який наказував стиль New Look. На щастя, вимоги були не такими суворими, як за часів Катерини Медічі (королева ввела стандарт обсягу талії 33 см), або в епоху модерну (згідно негласному правилу стандартом вважався обсяг шиї коханця), або еталона англійської леді – 46 см (Вів’єн Лі в «Віднесених вітром» і до кінця її днів).

Але краса все одно вимагала жертв. А також приємних дрібниць на кшталт туфельок «Стілетто» на високих підборах, рукавичок, шкіряних поясів, сумочок, капелюшків у вигляді усіченого конуса «нон ла» – головного убору в’єтнамських селян (В’єтнам, колишній Індокитай, тоді був французькою колонією) – все від Dior. І ще помади – знаменитої Rouge Dior – під колір кожного сукні. І, звичайно, хмари духів від Dior. Загалом, Крістіан Діор відчув і передбачив потреби часу і запропонував прекрасним дамам те, що вони вже не сподівалися собі повернути: чарівність жіночності, сильної своєю слабкістю.