Содержание материала

• 1. Налаштуватися на запам’ятовування матеріалу
• 2. Створити установку на тривалість і точність запам’ятовування
• 3. Психологи рекомендують проводити активний розумовий аналіз матеріалу.
• 4. У процесі запам’ятовування одного і того ж матеріалу корисно включати в роботу різні види пам’яті.
• 5. Процес запам’ятовування потрібно зближувати з процесами впізнавання і відтворення.
• 6. Необхідно вміти правильно організувати діяльність своєї пам’яті в цілому.

1. Налаштуватися на запам’ятовування матеріалу

Тобто викликати у себе інтерес до справи, обміркувати загальний план, задум роботи, чітко сформулювати установку на запам’ятовування всього матеріалу або його частин. Без такої установки на запам’ятовування, без бажання запам’ятати пам’ять працює неефективно, матеріал не затримується в голові. Тут проявляється суттєва залежність ефективності роботи пам’яті від життєвих цілей особистості в цілому: потрібний, життєво значущий для нас матеріал як би сам собою запам’ятовується краще другорядного або непотрібного.

2. Створити установку на тривалість і точність запам’ятовування

Тим самим ми включаємо приховані механізми, які незалежно від нашої волі, як би розподіляють матеріал, який підлягає запам’ятовуванню, за різними «поверхах» оперативної і довготривалої пам’яті.

Установка на точність запам’ятовування по-різному активізує роботу механічної і словесно-логічної (смисловий) пам’яті. Намагатися запам’ятати будь-який матеріал буквально або ж тільки за змістом не можна. Спочатку рекомендується попередньо ознайомитися з матеріалом і встановити для себе, що в ньому слід запам’ятати буквально, точно, а що – узагальнено, приблизно.

Корисно мати на увазі, що буквальному запам’ятовування зазвичай підлягають тільки визначення понять, формулювання законів, принципів, правил. Сюди ж слід віднести окремі найменування (прізвища, назви), цитати, деякі цифрові показники, числові або літерні дані. Подібний матеріал слід запам’ятати саме буквально, бо будь-які заміни ведуть до спотворення сенсу.

Весь інший матеріал рекомендується запам’ятовувати в узагальненому вигляді (звичайно, різною мірою наближення його до вихідних даних, починаючи від заучування близько до тексту і закінчуючи запам’ятовуванням тільки окремих смислових частин). У навчальних текстах необхідний для буквального запам’ятовування матеріал зазвичай виділяється особливим шрифтом, що допомагає читачеві точніше організувати роботу механічної і смислової пам’яті.

3. Психологи рекомендують проводити активний розумовий аналіз матеріалу.

Він являє собою, перш за все, виділення логічної структури тексту. Кожен текст має свою тему, ідею, композицію, Спочатку рекомендується обміркувати тему викладу, проаналізувати назву або сформулювати його після попереднього ознайомлення з текстом. При обмірковуванні теми найкраще спробувати заздалегідь визначити, про що піде мова в тексті. Тоді при читанні буде обов’язково зустрічатися щось знайоме, передбачене. Ясно, що воно запам’ятається краще і швидше.

4. У процесі запам’ятовування одного і того ж матеріалу корисно включати в роботу різні види пам’яті.

Якщо один вид спрацює погано, то йому допоможе інший. Так, читання про себе рекомендується поєднувати з читанням вголос і одночасним веденням записів. Рекомендується спиратися при запам’ятовуванні на свій індивідуальний тип пам’яті: одним людям зручніше все переводити на мову зорових образів, іншим потрібно обов’язково записати або проговорити текст, третім найкраще прослухати матеріал тощо. Знати власний індивідуальний тип пам’яті повинен кожна людина, інакше втрати часу і сил при запам’ятовуванні неминучі.

5. Процес запам’ятовування потрібно зближувати з процесами впізнавання і відтворення.

Так, для прискорення запам’ятовування матеріалу доцільно якомога раніше починати відтворювати його. Що стосується труднощів можна подивитися текст і знову продовжити цей прийом. За даними деяких психологів, так можна скоротити витрати часу в 7-8 разів.

Особливо важливо вміти не губитися в ситуації відстроченого відтворення. Потрібно вчитися брати себе в руки і змушувати згадати забуте, використовуючи будь-яку «зачіпку» (виникла асоціація, випадково сплив в пам’яті факт, аналіз назви теми тощо).

6. Необхідно вміти правильно організувати діяльність своєї пам’яті в цілому.

Перш за все, слід подбати про раціональному розподілі повторень. Ще в минулому столітті психологи вивели так звану криву забування. Відповідно до цієї кривої, найбільша кількість матеріалу забувається в найперше час (години, дні) після початку заучування, а потім цей процес сповільнюється. Отже, щоб потрібне закріпилося в пам’яті в найперші дні особливо плідно проведення ряду повторень усього матеріалу, або його найбільш важливих і значимих частин.